Соціальні історії: створюємо карту зрозумілого світу

Соціальні історії — це перекладач з «мови дорослих правил» на мову дитини з особливостями розвитку. Вони допомагають уникнути страху перед невідомим.

Як написати історію самостійно?

Використовуйте формулу: 3 описових речення + 1 речення-порада.

1. Опис ситуації: «Коли ми йдемо в магазин, там багато людей і товарів на полицях».

2. Опис почуттів: «Іноді в магазині стає дуже шумно, і це може мене лякати».

3. Опис дій оточуючих: «Мама тримає мене за руку, щоб я був у безпеці».

4. Речення-порада (стратегія): «Якщо мені стане занадто шумно, я можу міцно стиснути мамину руку або одягнути навушники».

Візуалізація

Для дітей, які не читають, історія має складатися з реальних фотографій дитини в цій ситуації або зрозумілих піктограм. Читайте історію ДО того, як подія відбудеться (наприклад, щоранку перед походом у дитячий садок).