Як розговорити дитину-мовчуна в домашніх умовах

Це одне з найпоширеніших запитань від батьків. Причин, через які дитина не говорить, може бути безліч: від відсутності мотивації до спілкування до порушень слуху та розуміння мовлення. Тому, перш ніж розпочинати домашню роботу, необхідно обов’язково проконсультуватися з такими фахівцями, як лікар-невролог та логопед.

Часто батьки вважають, що заняття з логопедом мають проходити у традиційній формі, коли дитина сидить за партою і повторює за «тіткою» слова. Але це не зовсім так. Провідна діяльність дітей дошкільного віку — це гра. Відповідно, і заняття мають відбуватися в ігровій формі.

Від рухів до звуків

Щоб дитина почала повторювати за вами слова, вона має навчитися повторювати за вами рухи. Оскільки будь-яке слово — це рухи органів артикуляції.

• Почати можна з однакових рухів рук, ніг (плескання, стукіт долонями по столу, тупотіння тощо).

• Якщо малюк цього не робить, використовуйте предмети (іграшкові молотки, м'ячики, барабани).

• З часом переходьте до артикуляційної гімнастики: просіть дитину повторювати за вами рухи губ. Обов’язково вказуйте пальцем на положення свого артикуляційного апарату і стежте, щоб дитина дивилася і точно повторювала. Це можуть бути найпростіші вправи: «покажи язик», «конячка скаче», «годинник», «як ти маму цілуєш» та багато інших.

Дихання та перші слова

Оскільки наше мовлення відбувається на видиху, потрібно розвивати його і у дитини. Подуйте з нею на клаптики паперу, пограйте з мильними бульбашками. Стежте, щоб дитина тримала губи «трубочкою».

Безпосередньо сам запуск мовлення малюка починаємо з найпростішої та найбільш затребуваної фрази «дай» на іграшку-стимул. Будь-які голосові реакції дитини у відповідь треба заохочувати. Якщо малюк поки не може сказати це слово, просіть його показувати жестом.

Розширення словникового запасу

Паралельно з цим потрібно активно збагачувати словник дитини:

• Розглядайте разом картинки з тваринами, овочами, фруктами, машинами.

• Читайте забавлянки (потешки).

• Проспівуйте голосні звуки (тихо-голосно).

• Озвучуйте все, що ви робите: «ми йдемо гуляти — топ, топ, топ»; пірамідка впала — «бух»; кішка нявкає — «мяу, мяу».

Давайте дитині прості іграшки, які хочеться «озвучити». Малюк, який грається з машинкою і вимовляє «взззз-жжжж-бі-бі-бі», заговорить швидше, ніж той, хто лише дивиться мультфільми на планшеті. Просіть чітко називати те, що зображено на картинках. Починайте з простих двоскладових або односкладових слів: мама, каша, сік, м'яч тощо.

Використовуйте короткі речення при зверненні: «дай м'яч», «де машина?», «неси мамі». Можна використовувати спрощення: не «бабуся», а «баба».

Дрібна моторика та самостійність

Розвиток дрібної моторики — це величезний плюс для опанування мовлення.

• Збирайте пазли, вкладки, сортуйте дрібні предмети.

• Малюйте, ліпіть із пластиліну, грайте зі шнурівкою, робіть аплікації.

• Конструктори з різними принципами з'єднання деталей чудово розвивають не лише моторику, а й концентрацію уваги. Чим вищий рівень уваги, тим успішнішою буде робота над мовленням.

Не робіть за дитину те, що вона може сама. Трирічна дитина з нормою розвитку може сама вмиватися, чистити зуби під наглядом, знімати одяг. Привчайте дитину правильно тримати олівець та столові прибори. Уміння самостійно їсти ложкою чи пити з чашки — це також важлива складова розвитку.

Головна порада: Не тисніть на дитину, якщо щось довго не виходить. Краще змініть вид діяльності та поверніться до завдання згодом. Пам’ятайте, що позитивні емоції сприяють навчанню. Обов’язково хваліть малюка навіть за найменші успіхи!